Чому не варто розвивати персональний бренд?

1. Що таке персональний бренд?

Якщо ми говоримо про політиків, це насамперед - їх позиціювання перед публікою. Також це те, що ти про себе і те, як про тебе говорять. Важливо мати можливість корегувати враження людей про свій персональний бренд.

На відміну від бізнесу та маркетингу проблема політичних діячів полягає в тому, що у публічній комунікації вони завжди хочуть здаватися кращими. Через це одягають на себе чужі характеристики та намагаються бути не тими, ким є насправді. Інша справа - інтерв'ю: рано чи пізно вони “розколюються”, здебільшого це стається на другому запитанні. Як і в будь-якому бізнесі, політикам треба бути чесними зі “споживачем”.

2. Чи вдається політикам корегувати цю думку?

Наприклад, Петро Олексійович Порошенко, за часів свого президентства, не хотів йти до нас на інтерв'ю. Коли відкрили кримінальні провадження на нього, все змінилося. Але ми розуміли, що він буде лише виправдовуватися, і не хотіли, щоб нас використовували у своїх політичних цілях. Інтерв'ю мають бути цікавими, чесними та різними: люди мають білі, чорні, сірі та інші кольори, а не лише світлі.

3. Як звичайній людині розрізнити правдивість і брехню під час виборчих кампаній?

Найважливіший момент - час перед виборами. Добре, коли про кандидата знають більше хорошого, ніж поганого. Людям треба дуже просто пояснювати меседжі. Під час виборів помітно, що політика побудована на емоціях. Останні 20 років ми бачили чиновників, які хотіли забезпечити себе й не думали про народ. А у 2019 році на “арену” вийшла людина, яка з них публічно сміялася. Такий “кат” був необхідний. Зараз запити змінюються.

4. Як звичайній людині розрізнити правдивість і брехню під час виборчих кампаній?

Чим менше ми знаємо про людину, тим більше шансів у неї виграти. Вибори 2019 року це продемонстрували нам. Ніхто не знав який Володимир Олександрович: де він живе, яка в нього сім'я, чи він заможний. Він зробив собі образ через серіал, і всі його сприймали “своїм”. Люди мали можливість “домалювати” собі певні риси. На момент виборів в нього було лише два політичних інтерв'ю: з Гордоном та з “Українською Правдою” (УП). Найважливіший момент - час перед виборами. Добре, коли про кандидата знають більше хорошого, ніж поганого. Людям треба дуже просто пояснювати меседжі. Під час виборів помітно, що політика побудована на емоціях. Останні 20 років ми бачили чиновників, які хотіли забезпечити себе й не думали про народ. А у 2019 році на “арену” вийшла людина, яка з них публічно сміялася. Такий “кат” був необхідний. Зараз запити змінюються.

5. Чи є волонтерська діяльність Сергія Притули бекграундом для подальшої політичної діяльності?

Він зрозумів, як можна стати волонтером №1. Сергій Притула приділяє багато уваги бренду, він розуміється на піарі. Фонд Притули хоче максимально гучно розказати людям про кожен збір. Вони мають потужну стратегію, викликаючи збурення та позитивні емоції - “Купимо байрактар!”. Далі плідно працюють 10 піарників. Збори мають круті результати. Як наслідок - Сергій має політичні дивіденди, які проростають у конкретні цифри. Йому треба віддати належне: він дає приклад іншим.

6. Чи потрібен “завтрашньому” політику персональний бренд?

Звичайно! Під час виборів усі видання моніторять кандидатів. Важливо, щоб майбутні лідери були представлені у медіа. Суспільству необхідно познайомитися з ними. У передвиборчих кампаніях багато психології та маркетингу.

7. Хто кого підсилив - Роман Кравець УП чи УП Романа Кравця?

У нас взаємовигідні стосунки. Очевидно, що видавництво мене шалено “підтягнуло”. Коли ти працюєш в УП, перед тобою відкрито значно більше дверей. А я віддаю видавництву свою роботу. У нас є певна політика - ми всі працюємо для розвитку бренду УП. Першим джерелом інформації, яку я маю, повинно бути саме видання. Свої соцмережі я веду “по фану”. Я ніколи не працював над своїм персональним брендом та ніколи не думав про це системно. Я просто добре виконую свою роботу й люблю її. Мені цікаво спілкуватися з людьми, і я використовую це вміння. Мій бренд формувався без моєї участі.

8. Чи на часі розвиток персонального бренду?

Як на мене, ти не маєш себе силувати. Якщо в тебе є потреба писати пости, розповідати про роботу, це хороший майданчик для подальшого розвитку. В мене є знайомий політик, який не знав, чи треба йому писати про свою роботу. Якщо ти її виконуєш як чиновник, то треба звітуватись перед людьми. Чому ні? Завжди треба думати про користь: навіщо глядачеві дізнаватися те, що саме ти йому хочеш дати.

Вибори схожі на те, як ти в магазині купуєш продукти. Часом ти думаєш «А нащо я купив це?» Насправді просто упаковка була красива. Однак зараз люди прискіпливіші й вимагатимуть від роботи політиків більшого.

Ефір можна подивитися за посиланням

Про мене

Я Дмитро Мельникович — наставник та ментор персональних брендів, підприємець, засновник та власник агенції з цифрового маркетингу WOO COMPANY з 2014 року. Люблю нетворкінг, зʼєднувати людей, переговори, публічні виступи, комунікацію та маркетинг. Був та є учасником українських та міжнародних бізнес-спільнот (The Aspen Institute Kyiv, Українська Школа Політичних Студій, СУП, Всеукраїнська Рекламна Коаліція, WUBC, SPOM). Є ментором міжнародної бізнес-спільноти BOARD, а в 2023 році обіймав посаду віце-президента з PR в IT Ukraine Association. Автор публікацій в forbes.ua, nv.ua та профільних маркетингових інтернет виданнях по темі персонального брендингу. Бігаю, медитую, займаюсь тайським боксом, подорожую та фотографую.

Чим я можу вам допомогти?

Якщо ви давно зрозуміли, що персональний бренд — це інструмент, який має працювати на вас та приносити результат, але не знаєте з чого почати його розвиток, то я зможу бути вам корисний.

Як ментор персональних брендів, я допомагаю власникам бізнесів, керівникам (CEO) компаній та експертам почати розвивати їх персональні бренди, робити їх помітними та впізнаваними, що завжди веде до зростання довіри до продукту (послуги) і збільшення продаж.

Про персональний бренд з Романом Кравець: Політика і довіра. Як не провалитись на наступних виборах