Чому не варто розвивати персональний бренд?

1. Персональний бренд — це симулякр? Йдеться не конкретно про мене чи про когось іншого, а про персональний бренд як явище.

На ділі він не зовсім персональний і не зовсім бренд. Не зовсім персональний в тому сенсі, що змушує тебе розчинитися у ставленні та уявленні інших людей. Тобто він вже належить не тобі, а аудиторії. Вона і є носієм твого бренду.

Та не всім брендам бути однаково красивими. Бренд — це інструмент для впливу. З його допомогою ми впливаємо на чиєсь уявлення про світ, поведінку, на чиїсь дії. І навіть негативне сприйняття бренду не заважає йому чинити необхідний вплив, досягати тих цілей, які він перед собою ставить.

2. Багато брендів будуть користуватися цією ідеєю

Бренди мають бути відкритими. А персональні — і поготів. Бо саме вони мають максимальну співдію.

Яскравий і потужний приклад — Гороховський чи Дубілет і перші прояви їхньої активної “приватівської” комунікації. Коли ти доступний, коли безпосередньо з тобою можна прокомунікувати. Нехай через бота, але від твого імені. Це був на той час якийсь новий рівень комунікації публічних осіб.

Тому відкритість така важлива для персонального бренду. І мені здається, це одна з причин успіху Зеленського і свого часу Макрона. Думаю, ще багато брендів будуть користуватися цією ідеєю.

3. Нам завжди говорять, що це неможливо

У 1990-му році мені говорили, що неможливо продавати програмне забезпечення. В 1992-му році мені про це говорили, коли я вже продавав його. І це супроводжує мене протягом життя – “неможливо”, “це не підтверджено”… Але я вирішив бути такою собі екосистемою. Моє завдання — об’єднувати людей і робити прориви у різних сферах.

Коли ти когось навчаєш, студенти часто стараються довести, що вони сильніші за тебе, що вони розумніші, кращі. І я ставлюся до цього з повагою. Бо вважаю, що це і є нашим ключовим завданням.

Наше покоління, вибачте за узагальнення, ніби мурахи, які через смолу мають загрузнути. Ми залишаємось бідними, постійно розгубленими, не дуже щасливими. Але перекладати провину за це на велику війну, а модернізацію сенсів залишати наступним поколінням — безвідповідально. Хай краще вони на наших не дуже успішних прикладах побудують своє красиве і щасливе життя.

4. Бренд формується не людиною, бренд формується у свідомості інших

Слабкість можна перетворити на силу, якщо не боятися цієї слабкості. Розмите позиціонування може бути силою, бо спроможність робити різне одночасно і не залежати ні від кого – це теж сила. Але ми боїмося цього.

Ми боїмося бути незрозумілими, ми боїмося бути інакшими. Ось через що я переймаюся. Бренд формується не людиною, бренд формується у свідомості інших.

Я не зробив би більше, якби чітко фокусувався на чомусь. Мабуть, я ефективний і досягнув того, що маю зараз, саме тому, що не фокусуюся на одній сфері. Тому не бійтеся бути інакшими, не бійтеся розмитого позиціонування.

5. Як будувати персональний бренд: три поради від Андрія Длігача

Персональний бренд — це про місію. У мене чітко сформулювалася картинка того, що я би хотів. Ні від кого не залежати — це означає мати бізнес. Мати можливість професійно дивитись на ті чи інші питання — це значить продовжити займатися наукою. І реалізовувати себе – це значить консолідовувати бізнес, громадянський рух і так далі. Так і з’явилася місія, а разом з нею почав розвиватися бренд.

Друга порада. Навіть будучи професіоналом у певній сфері, віддавай побудову власних брендів іншим професіоналам. Тим професіоналам, які займаються побудовою власних брендів. Не намагайся сперечатися з ними, а слухайся і дослухайся. Але стався до цього з критикою і про все запитуй, щоб розуміти, що робиться і заради чого.

Третя порада проста, але не менш важлива. Не розраховуй на бренд як на щось, що ти зробив раз і назавжди. Ним потрібно постійно займатися і постійно наповнювати. Треба бути цікавим, інакшим, не боятися змін: в одязі, в поведінці, в словах, в оточенні. Треба жити цими змінами, бути адаптивним. Не підлаштовуватися під умови чи потреби натовпу, ні. Треба просто залишатися собою. Бо адаптивність — це скоріш вміння керувати змінами чи свідомо робити їх частиною власного життя.

6. Я б хотів запам’ятатися як людина, яка не боялася бути чесною

Що я не раджу робити, будуючи персональний бренд? Брехати. Бути чесним і відкритим — набагато простіше.

Також не варто хайпувати на бренді. Велика помилка — скористатися якоюсь гучною ситуацією, щоб привернути до себе увагу. Це може підійти для розкачки, для якихось комерційних цілей, але не для для самого бренду. Його будуть асоціювати з цією хайповою ситуацією і тоді дуже складно цього позбутися. Бо персональний бренд дуже складно переробляти. Але я переконаний, що у вас вийде набагато краще, ніж у мене.

Ефір можна подивитися за посиланням

Про мене

Я Дмитро Мельникович — наставник та ментор персональних брендів, підприємець, засновник та власник агенції з цифрового маркетингу WOO COMPANY з 2014 року. Люблю нетворкінг, зʼєднувати людей, переговори, публічні виступи, комунікацію та маркетинг. Був та є учасником українських та міжнародних бізнес-спільнот (The Aspen Institute Kyiv, Українська Школа Політичних Студій, СУП, Всеукраїнська Рекламна Коаліція, WUBC, SPOM). Є ментором міжнародної бізнес-спільноти BOARD, а в 2023 році обіймав посаду віце-президента з PR в IT Ukraine Association. Автор публікацій в forbes.ua, nv.ua та профільних маркетингових інтернет виданнях по темі персонального брендингу. Бігаю, медитую, займаюсь тайським боксом, подорожую та фотографую.

Чим я можу вам допомогти?

Якщо ви давно зрозуміли, що персональний бренд — це інструмент, який має працювати на вас та приносити результат, але не знаєте з чого почати його розвиток, то я зможу бути вам корисний.

Як ментор персональних брендів, я допомагаю власникам бізнесів, керівникам (CEO) компаній та експертам почати розвивати їх персональні бренди, робити їх помітними та впізнаваними, що завжди веде до зростання довіри до продукту (послуги) і збільшення продаж.

Про персональний бренд Андрієм Длігачем: Занадто багато всього. Помилки у побудові персонального бренду від творця екосистем і ком'юніті